ГоловнаВідповідальні за виховну роботу в університеті → Концепція виховання студентів БДПУ


Концепція виховання студентів БДПУ


Соціально-економічний, політичний, громадянський розвиток у національному і світовому контекстах, зокрема, зростання соціальної ролі особистості, гуманізація та демократизація суспільства, інтелектуалізація праці, швидка зміна техніки і технології в усьому світі основним завданням ставлять внесення змін в освіту України, виведення її на світовий рівень. Розв’язання цього завдання неможливе без значного поліпшення виховання майбутніх учителів у відповідних ВНЗ України. Сучасний етап історичного розвитку суспільства характеризується:

  • становленням української державності;
  • інтеграцією України в міжнародне Європейське Співтовариство;
  • побудовою громадянського демократичного суспільства.

У цих умовах, як зазначається в програмі «Освіта (Україна ХХІ ст.)», новій редакції закону «Про вищу освіту» та в Національній доктрині розвитку освіти, стратегічною метою освіти є формування творчої особистості, забезпечення пріоритетності людини, становлення її фізичного і морального здоров’я, відтворення й трансляція культури й духовності в усій різноманітності вітчизняних та світових зразків.

У реалізації зазначеної мети на педагогічний ВНЗ покладається завдання забезпечити фундаментальну наукову, загальнокультурну, практичну підготовку фахівців, що визначають темпи і рівень науково-технічного та соціального прогресу, сприяють утвердженню гуманістичних і національних ідеалів, норм людського співжиття, формуванню інтелектуального потенціалу нації як найвищої цінності суспільства.

Педагогічний ВНЗ має спрямувати виховний процес на глибоке розуміння студентами переваг обраної ними професії, усвідомлення соціального призначення і місця, яке вона займає в ієрархії професій, що сформує у майбутнього педагога не лише моральне задоволення, почуття гордості за правильність обраного трудового шляху, але й почуття відповідальності перед молодими поколіннями, суспільством, державою за якість виконання свого соціального обов’язку.

Для розв’язання поставлених завдань Бердянський державний педагогічний університет має:

  • значний досвід виховання студентів з усталеними загальновузівськими традиціями у 3 інститутах  та на 5 факультетах – факультеті фізичного виховання, соціально-гуманітарному факультеті, факультеті економіки та управління, факультеті  комп’ютерних та енергозберігаючих технологій, факультеті фізико-математичної та технологічної освіти, Інституті філології та соціальних комунікацій, Інституті соціально-педагогічної та корекційної освіти, Інституті психолого-педагогічної освіти та мистецтв;
  • інститут організаторів виховної роботи: проректор з науково-педагогічної роботи, підрозділ з організації виховної роботи студентів, заступники деканів/директорів з виховної роботи, куратори/тьютори, профактив, старости груп;
  • висококваліфіковані кадри викладачів: 31 докторів наук, професорів і 197 кандидатів наук, доцентів;
  • відповідну навчально-матеріальну базу: 7 корпусів загальною площею 46.4 тис. м2, спеціалізовані кабінети, лабораторії, бібліотечний фонд понад 260 тис. примірників тощо;
  • мережу організаторських, творчих об’єднань: студентський та спортивний клуби, зразковий фольклорний ансамбль «Хуртовина», оркестр народних інструментів, народний ансамбль «Барвисті музики», зразковий  танцювальний ансамбль «Марлен», народний фольклорний ансамбль «Золотий гомін»,, народний ансамбль народного танцю «Калина»; «Клуб майстрів поетичного слова», літературно-мистецьке об’єднання «Вітрила», волебольні, баскетбольні та інші спортивні команди;
  • спільну виховну роботу колективу викладачів та вчителів міста;
  • багатий виховний потенціал міста: центр дитячої та юнацької творчості, клуб молоді «Сучасник», міський палац культури імені Т. Шевченка та будинки культури заводів «Шляхмаш», «Софіт», «Азмол», художні та краєзнавчі музеї, музей «Подвиг», музей історії міста, музей історії університету, музей рідкісної книги університету, музей П. П. Шмідта та ін.

Зміст національного виховання студентів

Вплив вихователя (вчителя, викладача ВНЗ) на формування особистості своїх вихованців, вироблення у них життєвої позиції та моральних ідеалів залежить від сили ідейно-моральної переконаності самого вихователя, відповідності його морально-політичних якостей та установок рівню тих високих ідейних та моральних принципів, на яких будується суспільство незалежної України.

Вимоги до формування у студентські роки особистості майбутнього вчителя визначаються не тільки створенням умов, здобуттям студентами відповідних знань з обраної спеціальності, але й завданням формування у них моральних основ педагогічної праці, розвитку високої свідомості та почуття відповідальності, морального права називатися в майбутньому вчителями та наставниками молоді.

У виховній роботі зі студентами педагогічний колектив університету керує єдністю основних елементів виховання: метою, засобами та результатами.

Система національного виховання студентів в університеті включає:

1. Виховну роботу зі студентами на навчальних заняттях усіх форм;

2. Позанавчальну виховну роботу; наукову та громадську діяльність студентів у різноманітних молодіжних об’єднаннях, клубах, гуртках та спортивних секціях.

Зміст національного виховання студентів відображається в таких виховних завданнях, які вирішує педагогічний колектив університету:

  • виховувати студентів у дусі прагнення до пізнання, збереження і розвитку матеріальної і духовної культури українського народу;
  • плекати інтелектуально розвинену, духовно багату цілісну особистість;
  • виховувати національну свідомість і самосвідомість, національний характер, гуманістичні ідеали;
  • плекати рідну мову, досконало володіти нею;
  • формувати патріотів України, активних творців Української держави.

Основним компонентом змісту національного виховання в університеті є українознавство як інтегрована наукова система знань, ідей про Україну – Батьківщину. Протягом навчання в університеті студенти вивчають:

  • історію українського народу з найдавніших часів;
  • історію Запорізького козацтва;
  • діяльність шкіл та систему виховання в Запорізькій Січі, козацьку педагогіку;
  • народознавство та вітчизнознавство.

Студенти вивчають сучасну українську систему виховання: її традиції, формування у дітей та молоді ідеалів, що утверджують мир, злагоду, красу, гармонію в житті суспільства, у соціумі, у свідомості кожної особистості.

Усі навчальні предмети, які вивчають студенти, залежно від своєї специфіки, відображають певні грані України як космогеосоціокультурного феномена.

Знайомство з творчою спадщиною діячів культури, науки та державності України: княгині Ольги, Я. Мудрого, В. Мономаха, П. Могили, Ф. Прокоповича, П. Сагайдачного, Б. Хмельницького, Г. Сковороди, Т. Шевченка, М. Остроградського, П. Чайковського, М. Лисенка, Л. Українки, І. Франка, М. Драгоманова, Б. Грінченка, С. Русової, М. Кравчука, В. Вернадського, М. Грушевського, С. Корольова та ін.; наших великих педагогів: К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, зокрема, формує у студентів всенародні, загальнонаціональні, державні цілі, потреби та інтереси.

Принципи виховання в педагогічному колективі.

Згідно з державною концепцією національного виховання вихідними положеннями виховання майбутнього вчителя мають бути:

І. Народність – поєднання у виховному процесі майбутнього вчителя загальнолюдських і національних якостей; це означає, що:

а)  процес виховання має бути національно спрямованим за метою і завданням, змістом, формами й методами;

б) формування національної свідомості студента – провідна ланка виховного процесу;

в) виховання любові та прищеплення шанобливого ставлення до культурної спадщини, народних традицій, уміння їх використовувати в навчально-виховному процесі має бути предметом повсякденного піклування кожної кафедри, кожного викладача;

г)  прищеплення любові до рідної мови, формування вмінь і навичок користуватись нею – одне із найголовніших завдань педагогічного ВНЗ;

д)  любити рідний край, село, місто, у якому вчаться і живуть майбутні вчителі – моральний обов’язок студента.

ІІ. Природовідповідність виховання  – урахування вікових та індивідуальних можливостей студентів, їх різноманітних особистісних особливостей, що вимагає знання:

а) психології студентської молоді;

б) рівня їх психічного і фізичного розвитку;

в) творчих здібностей, професійних нахилів.

ІІІ. Культуровідповідність виховання – зв’язок виховання студентів з історією народу, його мовою, культурою, побутом. З цією метою необхідно:

а)  дотримуватись історизму в навчально-виховному процесі;

б)  використовувати краєзнавчий матеріал, досягнення культури регіону (мистецтва, літератури, архітектури тощо);

в) залучати до виховного процесу в університеті відомих діячів культури.

IV. Гуманізація виховання – створення умов для кращого розвитку й формування особистості кожного студента. З цією метою необхідно:

а)  виховувати на гуманістичних ідеях минулого і сучасності;

б)  добирати зміст, форми й методи, які б формували всебічно розвинену особистість учителя;

в)  створювати оптимальні можливості для творчого розвитку кожного студента, залучаючи їх до дослідницької роботи різних рівнів;

г) формувати майбутнього вчителя – гуманіста, якому притаманні основні якості гуманного педагога – совість, доброта, повага до дітей, любов до них, справедливість та ін.;

д)  учити студентів діяти за законами гуманної педагогіки не тільки по відношенню до дітей, але й колег, батьків, вихованців.

V. Етнізація виховання:

а)  створення можливостей для студентів інших національностей  навчатись в університеті;

б)  розкривати специфіку української та інших націй;

в)  формувати національну та інтернаціональну свідомість.

VІ. Демократизація виховання передбачає:

а)  демократичний стиль спілкування між студентами та викладачами, упровадження в життя звернення делегатів ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти до учнів та студентів України, зокрема прагнення бачити їх “надійними партнерами для реалізації завдань розбудови освіти і науки України” шляхом розвитку учнівського і студентського самоврядування;

б) право вибору студентами факультетів, спецкурсів та інших форм навчально-виховного процесу;

в)  усвідомлення студентами їх прав і обов’язків;

г)  повагу до індивідуальності студента.

VІІ. Диференціація та індивідуалізація виховного процесу:

а)  вивчення індивідуальних можливостей, рівня розвитку та вихованості студентів, їх урахування;

б)  стимулювання студентів у виховному процесі;

в)  залучення кожного студента до активної виховної діяльності.

VІІІ. Інтегративність:

а)  єдність педагогічних вимог університету, громадськості до студентів;

б)  залучення батьків до стимулювання студентів у навчально-виховному процесі;

в)  єдність вимог до студентів з боку всіх підрозділів ВНЗ.

Управління виховною системою.

Управління виховною системою полягає в забезпеченні інтеграції її структурних компонентів у цілісне соціальне утворення, створенні умов для її функціонування та розвитку.

Система управління вихованням студентів

 

Ректор вирішує кардинальні проблеми управління виховною системою університету, створює сприятливі умови для її функціонування та розвитку:

  • приймає рішення про визначення концептуальної моделі виховної системи університету та її основну структурну будову;
  • визначає нормативно-правові основи для її підрозділів, штатний розпис, призначення керівників цих підрозділів, їх фінансування;
  • сприяє створенню матеріально-технічної бази, необхідної для ефективного функціонування виховної системи;
  • вирішує питання взаємозв’язку виховної системи із зовнішнім соціокультурним середовищем;
  • корегує загальний процес управління виховною системою ВНЗ.

Проректор з науково-педагогічної роботи забезпечує безпосереднє впровадження концептуальних ідей виховної системи університету в практику;

  • на основі експериментальних даних діагностування щодо потреб, інтересів і можливостей суб’єктів виховної системи прогнозує, моделює і планує основні напрямки виховного процесу в університеті, визначає його зміст, форми і методи впровадження концептуальних ідей у практику;
  • визначає функції підрозділів виховної системи, координує їх взаємодію в розв’язанні основних завдань виховання;
  • надає методичну допомогу, консультує з питань організації виховного процесу в інститутах, на факультетах і в університеті в цілому;
  • аналізує якість виконання плану виховного процесу з метою відповідної його корекції;
  • сприяє поєднанню виховної діяльності підрозділів системи в єдине ціле;
  • виступає перед ученою радою університету з обґрунтованими пропозиціями щодо внесення необхідних змін у чинну модель виховної системи.

Бібліотека є інформаційним центром управління виховною системою, функція якого полягає в накопиченні й популяризації літератури, пов’язаної з вихованням у різних його аспектах – соціології, психології, педагогіки, методики, мистецтва тощо.

Заступник декана/директора з виховної роботи спільно з кураторами/тьюторами академічних груп та органами студентського самоврядування впроваджують у практику концептуальні ідеї виховної системи на рівні інституту, факультету, враховуючи при цьому специфіку професії, якою оволодівають студенти.

Студентський клуб є безпосереднім організатором і постановником масових соціокультурних заходів – свят, концертно-видовищних програм, конкурсів тощо.

Діяльність студентського клубу спрямована на створення педагогічно регульованого мікросередовища, що сприяє для творчому самовизначенню й самореалізації студентів, популяризації культурних форм спілкування й відпочинку:

  • на професійному рівні здійснює режисуру й постановку загальноуніверситетських заходів;
  • надає консультативну і практичну допомогу в організації та постановці соціокультурних заходів на факультетах/в інститутах;
  • стимулює творчу ініціативу виконавців-аматорів;
  • установлює зв’язки з творчими колективами інших навчальних закладів;
  • популяризує й упроваджує в практику нові соціокультурні заходи тощо.

Студентський клуб здійснює свою діяльність у взаємозв’язку і взаємодії з керівниками творчих колективів, заступниками деканів/директорів з виховної роботи, з органами студентського самоврядування.

Системний підхід до виховання як складової частини професійної підготовки спеціаліста може бути гарантований за умови, якщо впроваджена в практику виховна система володіє властивістю саморегуляції.

Студентська спільність – це соціальне середовище, у межах якого відбувається самовизначення й самоствердження молодої людини як суб’єкта майбутньої професійної діяльності, особистості, індивідуальності. Отже, педагогічне управління виховною системою хоч і будується за колективістськими принципами, воно обов’язково повинно враховувати наявність ознак самоврядування і відповідно до цього культивувати їх.

Об’єктивний кінцевий результат на кожному циклі існування системи виховання – особистість, яка визнає цінності цієї системи, здатна жити і працювати в ній, сприяти її розвитку. Отже, для всіх членів виховної системи – це сфера стосунків, яка виникає в колективі у процесі спільної діяльності, спрямованої на досягнення однієї мети.

Критеріями оцінки вихованості майбутнього педагога повинні стати:

  • «добро» як поведінка, діяльність на благо іншої людини (групи, колективу, держави, суспільства в цілому);
  • «істина» як керівництво при оцінці дій і вчинків;
  • «краса» у всіх формах її прояву.

Професійні якості викладача – центральної фігури процесу в педагогічному університеті.

Головна роль у вихованні майбутнього вчителя належить викладачу педагогічного ВНЗ, його професійно-педагогічній майстерності, ерудиції та культури.

Логіка виховної діяльності викладача визначає такі його професійні якості:

  • любов і відданість Україні, почуття гордості за славне історичне минуле нашого народу, виявлення і продовження його традицій;
  • активна життєва позиція, боротьба за успіх перебудови і оновлення школи, активна участь у роботі громадських формувань; ініціативне, самостійне і творче розв’язання виховних завдань;
  • порядність, працьовитість, вихованість, доброзичливість, гуманізм, чуйність до оточення, вірність обов’язку, упевненість у правоті своєї справи, відвертість, щирість у спілкуванні зі студентами, вимогливість до себе і до інших;
  • стійкість політичних і моральних ідеалів, здатність відстоювати свої переконання, послідовна їх реалізація у виховних справах;
  • здатність брати на себе відповідальність за рішення у сфері виховної діяльності, уміння нестандартно мислити, утілювати в життя виховні ідеї, організовувати студентів на реалізацію наміченого;
  • готовність і здатність до колективної діяльності, усвідомлення особистих інтересів у тісному зв’язку з інтересами студентського колективу, уміння рахуватися з думкою членів колективу і відстоювати власну думку;
  • доброта, увага, сердечність, здатність до співчуття, готовність прийти на допомогу студенту; вміння постійно підтримувати спокійний, доброзичливий тон у спілкуванні зі студентами;
  • широкий кругозір, культура поведінки, праці, побуту і мислення; розуміння і знання літератури, музики, мистецтва в їх багатогранних проявах, уміння цінувати високі досягнення української і світової культури, уміння бути в центрі культурного життя;
  • володіння психологічними основами виховного процесу; педагогічний такт, уміння з повагою сприймати будь-яку протилежну думку, неординарний вчинок, уміння сперечатися, аргументовано відстоювати свою точку зору; терпимість, стриманість і спокій у стосунках зі студентами;
  • пошук нових шляхів вирішення завдань, які стоять перед системою виховної роботи, нетерпимість до шаблону, рутини, формалізму, безініціативності, здатності до оригінальних, нестандартних рішень.

Професійні якості майбутнього вчителя – вихователя

Готовність майбутнього вчителя до здійснення виховної діяльності передбачає:

  • високий рівень сформованості національної самосвідомості, знання народних культурно-історичних традицій, морально-етичної спадщини, історії і сучасного буття;
  • високий рівень професійної підготовки, бездоганне володіння українською мовою, прагнення до постійного самовдосконалення;
  • любов до дітей і високу педагогічну культуру;
  • досконале володіння дидактичними, організаторськими, комунікативними, перцептивними, сугестивними, науково-пізнавальними здібностями;
  • розвинуту власну спостережливість, педагогічну уяву, оптимізм, вміння відчувати та позитивно впливати на емоційний стан учнів;
  • розвинуті вміння мовної культури: уміння чітко формулювати та точно, дохідливо, образно, емоційно передавати власні думки.

Майбутній вчитель – вихователь повинен знати:

  • сутність і закономірності розвитку особистості, анатомо-фізіологічні, психологічні та вікові особливості вихованців;
  • діагностику і методи визначення рівнів вихованості дітей;
  • методи аналізу ефективності педагогічного управління процесом різностороннього формування особистості;
  • теорію і методику національного виховання, специфіку роботи класного керівника, вихователя групи подовженого дня, вихователя школи-інтернату та дитячого будинку, вихователя дошкільних закладів, громадських дитячих організацій, виховної роботи у дитячих клубах за інтересами та позашкільних виховних закладах;
  • принципи, форми та методи організації виховного впливу на дітей різних вікових груп;

Педагог-вихователь повинен уміти:

  • визначати конкретні завдання виховного впливу, виходячи із загальної мети національного виховання, рівня вихованості дитячого колективу і умов навколишнього середовища;
  • володіти методами і формами педагогічної діагностики та педагогічного прогнозування, рівня вихованості дітей дошкільного віку, учнів, колективу і особистості у їх єдності;
  • володіти методами позитивного впливу на дитину та управління дитячим колективом;
  • формувати гуманні стосунки з вихованцями на рівні співробітництва, партнерства, з урахуванням національних традицій, соціального оточення;
  • налагоджувати постійні педагогічні стосунки з батьками вихованців;
  • вести педагогічну пропаганду, домагаючись єдності виховної діяльності школи, дошкільних, позашкільних установ, сім’ї та громадськості;
  • організувати з дітьми, підлітками, молоддю різні види діяльності: навчальну, трудову, ігрову, природоохоронну, дозвілля дітей, гуртки художньої самодіяльності, спортивні секції, попереджувати дитячий травматизм, працювати з дітьми, які потребують підвищеної педагогічної уваги;
  • сприяти самовихованню учнів, саморозвитку їх суспільно-цінних якостей і створенню умов для самореалізації дитини як неповторної індивідуальності;
  • вміло використовувати у виховній роботі духовні надбання народу, усну народну творчість, культурно-історичні національні традиції української етнопедагогіки.
Новини

Всі записи за рік: 2017

Наш черговий фронтовий вантаж

Минулого тижня університетські «нашоатлантівці» на чолі з невтомною Анеттою Омельченко знову побували в зоні бойових дій. Анетта Іванівна ділиться враженнями: «Цього разу ми побували в трьох підрозділах і бачили усю картину отого нещасного"перемир'я". Насправді війна…

Довгий шлях педагога

З нагоди 80-річного ювілею професора Чулкової Людмили Опанасівни 20 липня 2017 року – це справді знакова дата для Бердянського державного педагогічного університету. У цей день святкує свій 80-річний ювілей доктор педагогічних наук, професор кафедри іноземних…

Новинна грамотність у Познані

Майже тиждень у період з 9 по 14 липня 2017 року мені пощастило провести в мальовничому місті Познані, що знаходиться у центрі західної частини Польщі. Мета поїздки – навчання та освіта в Університеті Адама Міцкевича…

Красуні родом із БДПУ

Минулої суботи, 15-го липня, на сцені бердянської Приморської площі проходив традиційний літній конкурс краси «Перлина Азовського узбережжя».  Впевнену перемогу в конкурсі здобула студентка факультету фізико-математичної, комп'ютерної та технологічної освіти БДПУ Олеся Щербина! А першою віце-міс…

Третій день – все нові лиця…

…Приємно знову побувати в скверику, де так цікаво спостерігати за новими лицями тих, хто вже у вересні пишатиметься поважним званням студента БДПУ, та таких зосереджених й трохи стривожених супроводжуючих їх осіб… Цікаво погомоніти з кожним,…

БДПУ увійшов до ще одного напряму Програми Еразмус+, що фінансується Європейським Союзом

Тільки-но стало відомо, що Бердянський державний педагогічний університет відібраний для участі у Програмі Еразмус+ за напрямом КА1: Навчальна (академічна) мобільність. «Спрацювала» спільна заявка БДПУ із Шауляйським університетом (Литва). Участь у напрямку КА1 дає можливість вищим…

Другий день приємного «штурму»

Сьогодні, 13 липня, другий день, як майбутні філологи, психологи, юристи, журналісти та ще десятки претендентів на здобуття інших спеціальностей разом із своїми батьками-бабусями-друзями-коханими приємно «штурмують» кабінети та аудиторії приймальної комісії та її працівників (див. світлини).…

Вступна кампанія – стартувала!

Сьогодні, 12 липня, о дев'ятій ранку в Україні стартувала вступна кампанія до вищих навчальних закладів, в тому числі й до БДПУ (див. світлини). Абітурієнти розпочали подавати свої заявки на вступ до вишів на бакалаврів.  …

Науковці БДПУ – на львівських літніх студіях

Протягом 3–7 липня ц. р. відбулися Літні студії для вчителів історії «Вивчення історії Другої світової війни та Голокосту: методика та практика», організовані Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума» та Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в…

Щоби пам’ятати і правильно викладати

Із 25 по 30 червня ц. р. в Очакові (Миколаївська область) проходив Міжнародний Освітній семінар-школа з історії Голокосту в Україні та викладання цієї тематики в школах України, в якому мав можливість взяти участь студент 4…

Студент БДПУ Олег Бондаренко – абсолютний чемпіон світу!

У столиці Сербії – місті Белграді наприкінці цьогорічного червня проходив 12 чемпіонат світу з карате WKC. До складу національної збірної команди України увійшло п'ять бердянських вихованців, три представники Дніпропетровської області і один – Одеської. Всього…

Не забувайте про есе…

Звертаюся до тих студентів БДПУ, що вже мали можливість ставати стипендіатами американського Фонду ім. Катерини Ковшевич і до тих, хто мріє в майбутньому отримувати піврічну чи річну оплату за навчання в університеті: участь в оголошеному…


Оголошення!

Заявка-пропозиція

УВАГА!

КОНКУРС на заміщення посад

3d Архітектурна екскурсія

Конкурс із гендерних досліджень

Темпус 4

Erasmus+

Події


Національна дитяча гаряча лінія

Національна гаряча лінія